Пам’ятаєте, листком якого дерев прикривалися Адам із Євою? Фіга! Тобто, не вам фіга, а дерево таке, воно ж - смоківниця, і воно ж герой нашого опусу - інжир.
Інжир був одним із перших плодів, які окультурило людство. Тисячі років минуло, падали царства, змінялись епохи – а солодкі плоди інжиру й досі на коні.

А чого іще очікувати? Адже, сирий інжир має неймовірно-солодкий смак та незвичну зернисту структуру. З інжиру виходить чудове варення, повидло й пастила. Його можна додавати у закуски й салати. А також – тссс! - робити п’янке й ароматне інжирне вино.

В інжирі багато вітамінів та мінеральних речовин. В сушеному вигляді він містить майже стільки ж калію, як і калієвий король фінік. А заліза в ньому – більше, ніж у самому яблуці! *знепритомнів*

За ці століття інжир навчився вирішувати багато побутових складнощів. Так, він добре допомагає від похмілля, жінкам у критичні дні знімає біль, після довгої хвороби сприяє одужанню, завдяки багатій клітковині надовго тамує голод, а на іншому кінці маршруту – має легкий проносний ефект. Видно, часу дарма не гаяв!

І ви не гайте часу дарма, та замовляйте на ОVО свіжий запашний інжир.